ІСТОРІЯ ХРАМУ
Храм у нашій громаді – це місце, яке несе символічну форму корабля, уособлюючи шлях до спасіння та прагнення до Бога. Його історія розпочалася 1 листопада 2001 року, коли Єпископ Івано-Франківський і Галицький ІОАСАФ (Василиків) здійснив освячення хреста та місця, обраного для будівництва та призначив настоятеля протоієрея Ігоря Ільків. Цей урочистий момент став фундаментом для нового храму, символізуючи, що цей святий дім будується з вірою, любов'ю та підтримкою громади.




Через рік після початку духовного шляху храму, у червні 2002 року, громада побудувала тимчасову споруду для проведення богослужінь.
Тимчасовий храм був освячений 24 листопада 2002 року єпископом Іоасафом, що дало змогу парафіянам мати своє місце для молитви та об'єднання в часі, коли основна споруда храму ще знаходилася на етапі проєктування та будівництва.

на фото Роман Винярський



Наступні роки відзначилися важливими досягненнями та випробуваннями.
У листопаді 2007 року вдалося завершити будівництво дзвіниці, яка стала видимою ознакою духовної присутності та закликала вірян до молитви.
Дзвіниця була освячена та названа іменем "Роман", і кожен дзвін лунає як нагадування про вічні цінності, які несе православна віра.
Роки 2010 і 2011 стали переломними в розвитку будівництва основного храму.


Після того, як у 2010 році завершили фундаментну частину будівлі, вже 6 жовтня 2011 року розпочалися роботи зі зведення стін храму, що символізувало прогрес і непохитну рішучість громади довершити будівництво. Протягом наступних років храм набував вигляду, близького до завершеного, з кожним каменем, який додавався до його стін.



28 серпня 2014 року настав ще один важливий момент – освячення хреста на центральний купол храму. Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив чин освячення, який символізує силу віри та її непорушну твердиню. Хрест, встановлений на куполі, є нев ід’ємним символом нашої церкви, її духовним орієнтиром для всієї громади.






До липня 2020 року фасад храму отримав свою завершену форму, виражаючи стриману велич і красу. Це оновлення перетворило храм на місце, яке поєднує в собі стародавні традиції та сучасну архітектурну естетику. На фасаді було встановлено мозаїчні вставки (розетки) з зображенням «Хреста Православної Церкви України» 12 листопада 2020 року. Ця мозаїка є не лише декоративним елементом, а й духовним символом, що підкреслює єдність храму з традиціями Православної Церкви України, вкорінюючи його у національну релігійну спадщину.
Завершення роботи над іконостасом 13 травня 2022 року стало ще однією важливою подією. Іконостас, прикрашений образами святих, приносить вірянам можливість розмірковувати про таємниці віри та надає храму особливої урочистості, запрошуючи парафіян до молитви і роздумів. Квітень 2023 року ознаменував завершення облаштування території навколо храму: було викладено бруківку, що зробило простір навколо більш затишним та привітним для відвідувачів.




Особливою честю для храму стала візитація Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, яка відбулася 7 липня 2023 року. Присутність предстоятеля Православної Церкви України є важливою подією для парафіян, що відчули підтримку і благословення на подальші духовні звершення та розвиток громади.

22 травня 2023 року Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом до служіння було призначено нового настоятеля – Ростислава Ільківа, який з відданістю продовжує традиції свого наставника та веде громаду шляхом духовного зростання.
Приємною новиною багаторічної праці, що увінчала усі зусилля та старання громади, стало освячення престолу 19 жовтня 2023 року, яке здійснив митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф. Цей урочистий акт підкреслив важливість віри, терпіння і єдності в досягненні духовних цілей.








Напередодні храмового свята, 5 грудня 2023 року, було урочисто закладено частинку мощей Святителя Миколая Чудотворця у мощевик "Руку (Десницю)", яку привезли з Афін (Греція). Ця святиня збагатила духовне життя храму та надала парафіянам нову можливість для молитви й поклоніння святим мощам, які назавжди залишилися в нашому храмі.
У вересні 2024 року за молитвами до Святителя Миколая митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф вперше відчув тепло, яке передається від мощей та зберігається до сьогодні.

Храм став не лише архітектурною окрасою, а й центром духовного життя, що об’єднує громаду, зміцнює віру та служить символом єдності для всіх вірян.